1. Великий тлумачний словник сучасної мови

згукувати

згу́кувати

-ую, -уєш, недок., перех.

Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згукувати — згу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згукувати — див. кликати Словник синонімів Вусика
  3. згукувати — ЗГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи. Ще в селі бігав [Митрофан], згукував людей, розподіляв зброю (Ле, Ю. Кудря, 1956, 7). Словник української мови в 11 томах