1. Великий тлумачний словник сучасної мови

згуртовувати

згурто́вувати

-ую, -уєш, недок., згуртувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Збирати в гурт, разом, докупи.

2》 перен. З'єднувати щільніше, робити монолітнішим.

3》 перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; робити узгодженими чиї-небудь дії, вчинки.

|| розм. Організовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згуртовувати — згурто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згуртовувати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  3. згуртовувати — ЗГУРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Збирати в гурт, разом, докупи. Занепокоївся воєвода дещо, та проте, згуртувавши своїх ратників, ждав, поки упадуть двері (Оп., Іду.., 1958, 631). 2. перен. Словник української мови в 11 томах