1. Великий тлумачний словник сучасної мови

здеревілий

здереві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до здеревіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здеревілий — здереві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. здеревілий — ЗДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до здереві́ти. Оля дивилася на Мотрю з розкритими устами, здеревіла з великого зачудовання, а може, зо страху (Вільде, На порозі, 1955, 23); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах