зебра
зе́бра
-и, ж.
1》 Дикий африканський кінь, який має смугасту шкіру.
2》 розм. Поздовжні смуги, що нанесені на проїжджу частину вулиці та вказують на пішохідний перехід.
|| Про пішохідний перехід, позначений такою розміткою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зебра — зе́бра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зебра — зе́бра (франц. zebre, португ. zebra, з афр. мови банда) підрід ссавців родини конячих. Поширені в степах Африки. Чисельність невелика, охороняються законом. Словник іншомовних слів Мельничука
- зебра — ЗЕ́БРА, и, ж. Дикий африканський кінь, який має смугасту шкіру. У конюшні, в окремій загорожі,.. зебра лякливо косить очі на свого сусіда — чистокровного арабського жеребця (Донч., III, 1956, 42). Словник української мови в 11 томах