зенітний
зені́тний
-а, -е.
1》 Стос. до зеніту.
2》 Признач. для стрільби по повітряних цілях.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зенітний — зені́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- зенітний — зені́тний той, який можна спрямувати в зеніт. З-а віддаль – кутова віддаль світила від зеніту. Словник іншомовних слів Мельничука
- зенітний — Зені́тний і зені́товий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зенітний — ЗЕНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до зеніту. 2. Признач. для стрільби по повітряних цілях. Слідом за вогнями прожекторів вдарила зенітна артилерія (Кучер, Чорноморці, 1956, 30); // Створюваний зенітною артилерією. Зенітна канонада. Словник української мови в 11 томах