зенітний

зені́тний

-а, -е.

1》 Стос. до зеніту.

2》 Признач. для стрільби по повітряних цілях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зенітний — зені́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зенітний — зені́тний той, який можна спрямувати в зеніт. З-а віддаль – кутова віддаль світила від зеніту. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. зенітний — Зені́тний і зені́товий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зенітний — ЗЕНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до зеніту. 2. Признач. для стрільби по повітряних цілях. Слідом за вогнями прожекторів вдарила зенітна артилерія (Кучер, Чорноморці, 1956, 30); // Створюваний зенітною артилерією. Зенітна канонада. Словник української мови в 11 томах