зерниця
зерни́ця
-і, ж., зах.
Плодове дерево, що виросло із зернини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зерниця — зерни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зерниця — ЗЕРНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Плодове дерево, яке виросло з зернини, а не з живця; дичка. Тремтить під вітром молоденька зерниця в дикому саду (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- зерниця — Зерни́ця, -ці ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка