зерниця

зерни́ця

-і, ж., зах.

Плодове дерево, що виросло із зернини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зерниця — зерни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зерниця — ЗЕРНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Плодове дерево, яке виросло з зернини, а не з живця; дичка. Тремтить під вітром молоденька зерниця в дикому саду (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. зерниця — Зерни́ця, -ці ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка