1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ззаду

зза́ду

іззаду, присл.

1》 Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; прот. спереду.

|| На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; прот. попереду.

2》 у знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ззаду — зза́ду прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ззаду — Позад, позаду, назаді, (кого) в потилицю кому. Словник синонімів Караванського
  3. ззаду — ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О. Словник синонімів української мови
  4. ззаду — Зза́ду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ззаду — ЗЗА́ДУ, ІЗЗА́ДУ, присл. 1. Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; протилежне спереду. — Якби побачили тебе селяни і не пізнали б!... Словник української мови в 11 томах
  6. ззаду — Ззаду нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. Ном. № 4006. Словник української мови Грінченка