1. Словник української мови в 11 томах

ззаду

ЗЗА́ДУ, ІЗЗА́ДУ, присл.

1. Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; протилежне спереду.

— Якби побачили тебе селяни і не пізнали б! — торохтіла Христя, обдивляючись подругу і спереду, і ззаду, і з боків (Мирний, III, 1954, 176);

Світло прожекторів проходить крізь скляну стіну й ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Янов., II, 1958, 60);

Іззаду до Насті підкрадається Василь (Вас., III, 1960, 322);

// На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; протилежно попереду.

Мама вела Юру за руку, Юра шкандибав ззаду і все озирався (Смолич, II, 1958, 11);

Ми наказали фурманові, щоб їхав іззаду, і він не перечив (Досв., Вибр., 1959, 59).

2. у знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене.

Передні [татари] мовчали, і тільки ззаду рядка сусіди перекидались словами (Коцюб., І, 1955, 399);

Все гупає з-за гаю, гуркоче і гуде над нами без кінця, і рветься ззаду нас… (Сос., II, 1958, 465);

Ззаду кожної підводи торохтить відро або задимлений казанок (Тют., Вир, 1964, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ззаду — зза́ду прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ззаду — Позад, позаду, назаді, (кого) в потилицю кому. Словник синонімів Караванського
  3. ззаду — іззаду, присл. 1》 Із задньої сторони, зворотного боку, із спини; прот. спереду. || На деякій віддалі, слідом за ким-, чим-небудь; прот. попереду. 2》 у знач. прийм. з род. в. Уживається на означення предмета, особи, позаду яких відбувається дія або що-небудь розміщене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ззаду — ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О. Словник синонімів української мови
  5. ззаду — Зза́ду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ззаду — Ззаду нар. Сзади. Кусь мене, вовче, ззаду, бо я зубів не маю. Ном. № 4006. Словник української мови Грінченка