1. Словник української мови в 11 томах

ззамолоду

ЗЗА́МОЛОДУ, присл. За молодих літ, у молоді роки; замолоду.

— Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати (Шевч., II, 1953, 51);

Вони вдвох приятелювали ще ззамолоду, навіть змалку (Н.-Лев., І, 1956, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ззамолоду — зза́молоду прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ззамолоду — присл. За молодих літ, у молоді роки; замолоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ззамолоду — Ззамолоду нар. Съизмолоду. Полись танцював ззамолоду. Левиц. Пов. 54. Словник української мови Грінченка