зимуючий

зиму́ючий

-а, -е.

Який переносить, витримує зимові холоди. Зимуюча гусінь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зимуючий — зиму́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зимуючий — ЗИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який переносить, витримує зимові холоди. Пасинки можна видаляти разом з зимуючою брунькою (Колг. Укр., 5, 1962, 38); Зимуюча гусінь. Словник української мови в 11 томах