зламати

Значення в інших словниках

1. зламати — злама́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зламати — злама́ти (злома́ти): ◊ злама́ти ка́рк → карк ◊ злома́ти писк = піти́ на зло́маний ка́рк Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. зламати — сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.). 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу. Фразеологічний словник української мови
4. зламати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
5. зламати — Злама́ти, -ма́ю, -ма́єш і зломи́ти, зло́млю́, зло́миш, -млять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зламати — ЗЛАМА́ТИ див. зла́мувати. Словник української мови в 11 томах
7. зламати — Зламати см. зламувати. Словник української мови Грінченка