зламати

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.). 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте (закрутить), що сам чортяка ногу зломе (зломить), а в його (нього) правди не дошукається (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зламати — злама́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зламати — див. зламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зламати — злама́ти (злома́ти): ◊ злама́ти ка́рк → карк ◊ злома́ти писк = піти́ на зло́маний ка́рк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зламати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. зламати — Злама́ти, -ма́ю, -ма́єш і зломи́ти, зло́млю́, зло́миш, -млять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зламати — ЗЛАМА́ТИ див. зла́мувати. Словник української мови в 11 томах
  7. зламати — Зламати см. зламувати. Словник української мови Грінченка