1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зловити

злови́ти

зловлю, зловиш; мн. зловлять; док., перех.

1》 Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає.

2》 Погнавшись, наздогнати, схопити того, хто рухається, тікає.

|| перен. Направивши, навівши фотоапарат, прожектор і т. ін. на те, що швидко зникає, проходить, піймати в приціл, сфотографувати.

3》 Піймати, захопити живцем як здобич.

4》 Вислідивши, розшукавши кого-небудь, затримати, заарештувати.

|| розм. Застати, побачити кого-небудь десь.

5》 перен., розм. Викрити кого-небудь, звинувативши в якихось негативних вчинках.

|| на чому. Раптово помітити, виявити що-небудь у собі або в комусь.

6》 перен., розм. Вдаючись до різних хитрощів, примусити кого-небудь женитися на комусь.

7》 перен., розм. Збагнути (розумом), сприйняти (слухом, зором).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловити — (захопити того, кого доганяєш, що падає) піймати, спіймати. Словник синонімів Полюги
  2. зловити — злови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зловити — Зловив зайця за хвіст. Не досягнув мети. Ще не зловив, а вже поривається скубти. Ще не зробив роботу, а вже хоче мати від неї користь. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. зловити — впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. зловити — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. зловити — ЗЛОВИ́ТИ, зловлю́, зло́виш; мн. зло́влять; док., перех. 1. Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. Він з усмішечкою витягнув з кишені перев’язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах показав: бери... Словник української мови в 11 томах
  7. зловити — Зловити, -влю́, -виш гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23. Словник української мови Грінченка