зловити

Зловив зайця за хвіст.

Не досягнув мети.

Ще не зловив, а вже поривається скубти.

Ще не зробив роботу, а вже хоче мати від неї користь.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловити — (захопити того, кого доганяєш, що падає) піймати, спіймати. Словник синонімів Полюги
  2. зловити — злови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зловити — зловлю, зловиш; мн. зловлять; док., перех. 1》 Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. 2》 Погнавшись, наздогнати, схопити того, хто рухається, тікає. || перен. Направивши, навівши фотоапарат, прожектор і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зловити — впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. зловити — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. зловити — ЗЛОВИ́ТИ, зловлю́, зло́виш; мн. зло́влять; док., перех. 1. Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. Він з усмішечкою витягнув з кишені перев’язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах показав: бери... Словник української мови в 11 томах
  7. зловити — Зловити, -влю́, -виш гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23. Словник української мови Грінченка