злодій

Господи, зароди на злодії і на жиди і на тоти, що скачуть через плоти.

Просьба, щоб Бог зародив збіжжа, то тоді і злодій, як украде то не пізнати буде, і продати буде що, а торговля була в жидівських руках, і собака не буде голодна.

Є злодії роджені, а є і навчені.

Іронічно про здирців.

Добрий злодій в злодія вкраде.

Украде, хоч і добре стережуть.

Домашнього злодія не встережешся.

Бо дуже осторожний, чи його хто не підглядає.

Замок і ключ не зроблені для чесних рук.

Перед чесними людьми не треба замикати ні хати, ні комори.

Злодій думає, що усі люди крадуть.

Судить по собі, що усі люди так роблять.

Злодій злодія пізнає.

Скоро порозуміваються.

Мудрий злодій у своїм селі не краде, а на друге йде.

Не хоче, щоб сусіди мали лиху опінію про нього, у другім селі він чужий.

На злодія замку нема.

Хитрий злодій отворить кожний замок.

На злодію шапка горить.

Зраджує себе, почувши про злочин, денервується.

Не всі злодії, на кого собака гавкає.

Собака гавкає на всіх прохожих.

Не той добрий злодій що украв, але той, що добре сховав.

Нарід уважає тих, що переховують крадені речі, більшими злочинцями, як самих злодіїв.

Не той злодій, що украв, а той, що його зловили.

Як зловлять, то знають хто украв, а як не зловлять, то незнають.

Обікрав Івана, аби заплатив пана.

Зробився злодієм крадучи у бідного, щоб віддати довг багачеві.

Ти, москалю, добрий чоловік, та злодійські руки маєш.

Іронічно до злодія.

Треба злодія, аби зловив злодія.

Бо лиш злодій знає злодійські хитрощі.

У нашім селі злодіїв нема, самі люди крадуть.

Іронія зо злодія, коли представляється порядним чоловіком.

І злодія не було, а батька обікрали.

Іронічно про дітей, які оббирають своїх батьків.

Злодій думає, що всі крадуть.

Злодій судить по собі, що усі люди так роблять.

Не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить.

Не лише той злодій, хто краде, але й той, хто допомагає йому.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодій — (той, хто краде) крадій, (в громадських справах) розкрадач, зневажл. злодюга. Словник синонімів Полюги
  2. злодій — зло́дій іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири зло́дія Орфографічний словник української мови
  3. злодій — Крадій, мед. клептоман; (дрібний) злодюжка, злодійчук, торбохват, хапокниш, курохват; (коней) конокрад; П. злочинець; злодюга, злодіяка. Словник синонімів Караванського
  4. злодій — Викрадач, вікнолаз, вікноплиг, грабіжник, дерій, дерига, дерун, драло, зловмисник, злодієнко, злодійкуватий, злодійчук, злодіюка, злодіяка, злодіячий, злодюга, злодюжка, казнокрад, карманник (кишеньковий злодій), кіт-злизубач, короїд, крадіжник... Словник синонімів Вусика
  5. злодій — [злод'ій] -йа, ор. -йеим, м. (на) -йеів'і/ -йу, мн. злоуд'ійі, -злоуд'ійіў два злод'ійі Орфоепічний словник української мови
  6. злодій — -я, ч. 1》 Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2》 Зрадник, злочинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. злодій — зло́дій злодій||апаш, баламут, барахолыцик, берзівник, бухач, вашер, ґанеф, ґітморґенбітер, ґрандяр, доліняж (доліняр), злодійська зараза, касяр, кіндер, кіндрак, кіндрус, клявісаж, махач, паєнчиняр, потоковий бухач, скоковий бухач, смитрач, той... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. злодій — 1 (-я) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  9. злодій — ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., РАБІВНИ́К діал., ТАТЬ заст. Не грабіжників з великого шляху, а дозорців панських стереглися проїжджі (І. Ле); Якийсь не то циган, не то волошин привів коні. Словник синонімів української мови
  10. злодій — Зло́дій, -дія, -дієві, -дієм, -дію! -ді́ї, -ді́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. злодій — ЗЛО́ДІЙ, я, ч. 1. Той, хто займається злодійством. Брат Соловейків злодій: украв сивого вола в Кайдаша та і загнав на злодійський ярмарок у Жашків (Н.-Лев., II, 1956, 11); Стріляв .. Словник української мови в 11 томах
  12. злодій — Зло́дій, -дія м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Словник української мови Грінченка