зловмисник

Значення в інших словниках

1. зловмисник — зловми́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. зловмисник — Злочинець, лихочинець, ок. злодіяка. Словник синонімів Караванського
3. зловмисник — див. злодій Словник синонімів Вусика
4. зловмисник — ЗЛОЧИ́НЕЦЬ (особа, яка вчинила злочин), ЗЛОВМИ́СНИК, ПРАВОПОРУ́ШНИК юр., ПЕРЕСТУ́ПНИК зах., ЗЛОЧИ́ННИК рідко; КРИМІНА́ЛЬНИК розм., КРИМІНАЛІ́СТ розм. рідше, КА́РНИК рідко (карний злочинець). Словник синонімів української мови
5. зловмисник — ЗЛОВМИ́СНИК, а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який-небудь злочин; злочинець. У кожному новому творі шукав [Булгарін] кримінал, а в особі автора бачив зловмисника (Полт., Повість.., 1960, 542). Словник української мови в 11 томах