злото

зло́то

-а, с., заст., поет.

1》 Золото (у 1 знач.).

2》 збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін.

|| Спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії.

|| Позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін.

3》 збірн. Золоті монети, гроші і т. ін.

4》 перен., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злото — зло́то іменник середнього роду золото рідко Орфографічний словник української мови
  2. злото — ЗЛО́ТО, а, с., заст., поет. Золото (у 1 знач.). О, Грузіє! В твоїх-бо горах Ще стільки злота і срібла! (Тич., II, 1957, 74); Ломи, січи Каміння, злото добувай! (Черн., Поезії, 1959, 69); *Образно. І поки вітер грав злотом її волосся, .. Словник української мови в 11 томах
  3. злото — Зло́то, -та с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Словник української мови Грінченка