злюче
злю́че
розм.
Присл. до злючий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злюче — злю́че прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- злюче — ЗЛЮ́ЧЕ, розм. Присл. до злю́чий. — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 365). Словник української мови в 11 томах