1. Великий тлумачний словник сучасної мови

злічений

злі́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до злічити I.

Не злічено кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь.

II -а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до злічити II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злічений — злі́чений 1 дієприкметник порахований злі́чений 2 дієприкметник вилікуваний рідко Орфографічний словник української мови
  2. злічений — ЗЛІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злічи́ти¹. Не злі́чено кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь. Добре тому Башкирові, на весь повіт добре! Земель у нього — не міряно, слуг у нього — не злічено (Мирний, IV, 1955, 219). ЗЛІ́ЧЕНИЙ², а, е, рідко. Словник української мови в 11 томах