змагати
змага́ти
I -аю, -аєш, недок., змогти, зможу, зможеш; мин. ч. зміг, змогла, змогло; док.
1》 перех., розм. Брати гору, здобувати перемогу над ким-, чим-небудь; перемагати.
|| Переборювати, долати що-небудь (почуття, фізичний стан і т. ін.).
|| тільки 3 ос. Оволодівати всім єством.
2》 тільки недок., неперех., до чого, діал. Прагнути.
II -аю, -аєш, недок., рідко, змогти, зможу, зможеш; мин. ч. зміг, змогла, змогло; док., перев. з інфін.
Мати змогу, бути спроможним що-небудь робити.
|| тільки док. Дістати можливість робити що-небудь за певних обставин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змагати — Змага́ти: — прямувати, йти [16] Словник з творів Івана Франка
- змагати — змага́ти 1 дієслово недоконаного виду перемагати — розм.; прагнути — діал. змага́ти 2 дієслово недоконаного виду мати змогу рідко Орфографічний словник української мови
- змагати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
- змагати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
- змагати — ЗМАГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗМОГТИ́, змо́жу, змо́жеш; мин. ч. зміг, змогла́, ло́; док. 1. перех., розм. Брати гору, здобувати перемогу над ким-, чим-небудь; перемагати. Словник української мови в 11 томах
- змагати — Змага́ти, -га́ю, -єш гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Поки руки змагають, то як небудь по світу плентався б. Г. Барв. 416. Ой косити, молотити — я то не змагаю. Гол. IV. 446. чи ти здоров'ям змагаєш? Здоровъ ли ты? здоро́в'я змагає. Здоровъ, — ва. Як здоров'я змагає, то добре б робити. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка