змарнований
змарно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до змарнувати.
|| у знач. прикм.
|| змарновано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змарнований — змарно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- змарнований — Змарно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змарнований — ЗМАРНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змарнува́ти. Мов той вигнанець, молодість свою Я звав з минувшини: — Де щезла ти, ледащо? Чому так скупо тішила мене, У фронтових полях, в гримучих хащах Змарнована? (Мур. Словник української мови в 11 томах