1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змовити

змо́вити

див. змовляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовити — змо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змовити — змовити прочитати (молитву)(ст): Змовили “Отче наш” і засіли до столу. Адась підніс тарілку з просфорою і пані Курковська обділила нею обох. Мовчки споживали дари Божі (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. змовити — ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  4. змовити — ЗМО́ВИТИ див. змовля́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. змовити — Змовити, -ся см. змовляти, -ся. Словник української мови Грінченка