змолоду

змо́лоду

рідко ізмолоду, присл.

З молодих років, з молодого віку.

|| У молоді роки; замолоду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змолоду — змо́лоду прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. змолоду — пр., з молодих літ, з молодого віку; за молодих літ, замолоду. Словник синонімів Караванського
  3. змолоду — Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду. Хто отримає освіту в молоді роки, той заробить собі достаток на старість. Хто змолоду балує, той під старість старцює. Хто не працює і не доробиться достатку в молоді літа, той на старість живе у бідноті. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. змолоду — Змо́лоду; присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. змолоду — ЗМО́ЛОДУ, рідко ІЗМО́ЛОДУ, присл. З молодих років, з молодого віку. Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють; а тепер, як пристарівся, моргне сивим усом — громада й примічає… (Вовчок, І... Словник української мови в 11 томах
  6. змолоду — Змолоду нар. Смолоду. Привикай до господарства змолоду, не будеш знать на старість голоду. Ном. № 10100. Старий з первого молоду був кришив. Харьк. Словник української мови Грінченка