1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змужнілий

змужні́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до змужніти.

2》 у знач. прикм. Який змужнів, досяг повного фізичного розвитку; дорослий.

|| Загартований у боях, праці і т. ін.

|| В якому виявляється повний фізичний розвиток, змужніння.

3》 перен. Який досяг найвищого ступеня, найбільшого розквіту в своєму розвитку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змужнілий — змужні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змужнілий — ЗМУЖНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до змужні́ти. 2. у знач. прикм. Який змужнів, досяг повного фізичного розвитку; дорослий; // Загартований у боях, праці і т. ін. Словник української мови в 11 томах