1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зміряти

I зм`ірятидив. зміряти.

II змір`яти-яю, -яєш і рідше змірювати, -юю, -юєш, недок., зміряти, -яю, -яєш і змірити, -рю, -риш, док., перех.

1》 Визначати прийнятими одиницями виміру величину, силу, зріст і т. ін. кого-, чого-небудь.

|| Прикидати в думках, на око, приблизно величину чого-небудь.

|| перен. Встановлювати, уявляти межі, розміри, ступінь і т. ін. чого-небудь. Зміряти поглядом.

2》 тільки док., перен., розм. Пройти, виходити, заїздити певну територію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміряти — змі́ряти дієслово доконаного виду зміря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зміряти — змі́ряти (змі́рити) / змі́рювати (зміря́ти) очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Пильно, уважно оглянути кого-, що-небудь. Голубенко постояв трохи, повернувся і зміряв очима безконечну порожню палубу другого та першого класу (Г. Епік); — Жінку маєш?... Фразеологічний словник української мови
  3. зміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
  4. зміряти — Змі́ряти, -ряю, -ряєш, -ряє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зміряти — ЗМІ́РЯТИ див. зміря́ти. ЗМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідше ЗМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗМІ́РЯТИ, яю, яєш і ЗМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Визначати прийнятими одиницями виміру величину, силу, зріст і т. ін. кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. зміряти — Зміряти см. змірити. Словник української мови Грінченка