знада
зна́да
-и, ж.
Те, що знаджує, захоплює, вабить до себе; принада, спокуса.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знада — зна́да іменник жіночого роду принада, спокуса Орфографічний словник української мови
- знада — див. ПРИНАДА, СПОКУСА. Словник синонімів Караванського
- знада — СПОКУ́СА (те, що спокушає), ПРИНА́ДА, ЗВА́БА, ВА́БА, ЗНА́ДА, ПРИМА́НА, ПРИМА́НКА, ПРИВА́БА розм., ПОВА́БА (ПОВА́Б рідше) розм., ПОКУ́СА діал. Словник синонімів української мови
- знада — ЗНА́ДА, и, ж. Те, що знаджує, захоплює, вабить до себе; принада, спокуса. [Овлур:] Клянуся богом і отсим мечем. Що.. жадні муки, ані жадні знади Мене не склонять до невіри й зради (Фр., IX, 1952, 236); Діти любили Нелю.. Словник української мови в 11 томах