знахарський

зна́харський

рідко знахорський, знахурський, -а, -е, заст.

Стос. до знахарства, знахорства, знахурства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахарський — зна́харський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знахарський — ЗНА́ХАРСЬКИЙ, рідко ЗНА́ХОРСЬКИЙ, ЗНА́ХУРСЬКИЙ, а, е, заст. Стос. до знахарства, знахорства, знахурства. Не зіллям наговорним, не чарами знахарськими, а сльозами, щирим признанням, клятвою подружньої вірності розчулила вона Прохорове серце, повернула його до сім’ї (Шиян, Баланда, 1957, 235). Словник української мови в 11 томах
  3. знахарський — Знахарський, -а, -е Знахарскій. Словник української мови Грінченка