1. Словник української мови в 11 томах

знахарський

ЗНА́ХАРСЬКИЙ, рідко ЗНА́ХОРСЬКИЙ, ЗНА́ХУРСЬКИЙ, а, е, заст. Стос. до знахарства, знахорства, знахурства.

Не зіллям наговорним, не чарами знахарськими, а сльозами, щирим признанням, клятвою подружньої вірності розчулила вона Прохорове серце, повернула його до сім’ї (Шиян, Баланда, 1957, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахарський — зна́харський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знахарський — рідко знахорський, знахурський, -а, -е, заст. Стос. до знахарства, знахорства, знахурства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знахарський — Знахарський, -а, -е Знахарскій. Словник української мови Грінченка