знерухомілий
знерухо́мілий
-а, -е, рідко.
Дієприкм. акт. мин. ч. до знерухоміти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знерухомілий — знерухо́мілий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- знерухомілий — ЗНЕРУХО́МІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знерухо́міти. Семен поцілував руку Варвари, поздоровкався з Параскою, потім подивився знерухомілими раптом очима на Штефана (Галан, І, 1960, 478). Словник української мови в 11 томах