знівечений
зні́вечений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знівечити.
2》 у знач. прикм. Який знівечився, скалічів, зазнавши фізичних або моральних травм.
3》 у знач. прикм., перен. Який загинув, минув, зник безслідно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знівечений — зні́вечений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- знівечений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- знівечений — Зні́вечений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знівечений — ЗНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зні́вечити. Капелюх, черевики й усю одежу мусив узяти на борг, бо давня була так знівечена, що викинув її до каналу (Март.,Тв., 1954, 341); Ходить [Аркадій Павлович] по саду. Словник української мови в 11 томах