1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знівечити

зні́вечити

-чу, -чиш, док., перех.

1》 Поламати або зіпсувати що-небудь, зробити непридатним для використання, вжитку.

2》 розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм.

|| перен. Викривити, спотворити що-небудь неправильним викладом, поясненням і т. ін.

3》 перен. Скривдити, зганьбити кого-небудь.

4》 перен. Призвести до загибелі, знищити, загубити кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знівечити — зні́вечити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знівечити — див. зіпсувати Словник синонімів Вусика
  3. знівечити — [з(')н’івеичиетие] -чу, -чиеш; нак. -еич, -еичтеи Орфоепічний словник української мови
  4. знівечити — ЗНІ́ВЕЧИТИ див. зні́вечувати. Словник української мови у 20 томах
  5. знівечити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, ПІДТАСО́ВУВАТИ (перев. про ідею, факти); ВУЛЬГАРИЗУВА́ТИ (пояснюючи спрощено, примітивно, викривляти зміст чого-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
  6. знівечити — Зні́вечити, -вечу, -вечиш, -вечать; зні́веч, зні́вечмо, зні́вечте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знівечити — ЗНІ́ВЕЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Поламати або зіпсувати що-небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. Баба буде плакати, Будуть сльози капати, Знівечать кожух (Гл., Вибр., 1951, 238); — От, прокляті, каторжні!.. Словник української мови в 11 томах
  8. знівечити — Знівечити, -чу, -чиш гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8). Словник української мови Грінченка