1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знікчемніти

знікче́мніти

-ію, -ієш, док., розм.

Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знікчемніти — знікче́мніти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. знікчемніти — ВИРО́ДЖУВАТИСЯ (втрачати кращі риси, властивості, якості), ЗАНЕПАДА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ДЕГРАДУВА́ТИ, НІКЧЕ́МНІТИ. — Док.: ви́родитися, занепа́сти, перероди́тися, деградува́ти, знікче́мніти. — Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Словник синонімів української мови
  3. знікчемніти — ЗНІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність. Мені стало нудно жити, здалось, що я «погас», знікчемнів (Л. Укр., III, 1952, 690); Власні болі самі в моїм серці жили, Я знікчемнів у власних недугах (Граб., І, 1959, 381). Словник української мови в 11 томах
  4. знікчемніти — Знікчемніти, -нію, -єш гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV. Словник української мови Грінченка