1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знікчемнілий

знікче́мнілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до знікчемніти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знікчемнілий — знікче́мнілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знікчемнілий — ЗНІКЧЕ́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знікче́мніти; // У знач. прикм. Бачу я, що боротись із отим старим, знікчемнілим, але ж ворожим означає настирливо будувати нове (Ле, В снопі.., 1960, 164). Словник української мови в 11 томах
  3. знікчемнілий — Знікчемнілий, -а, -е Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ. Словник української мови Грінченка