1. Словник української мови Грінченка

знікчемнілий

Знікчемнілий, -а, -е

Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знікчемнілий — знікче́мнілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знікчемнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знікчемніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знікчемнілий — ЗНІКЧЕ́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знікче́мніти; // У знач. прикм. Бачу я, що боротись із отим старим, знікчемнілим, але ж ворожим означає настирливо будувати нове (Ле, В снопі.., 1960, 164). Словник української мови в 11 томах