1. Орфографічний словник української мови

знікчемнілий

знікче́мнілий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знікчемнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знікчемніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знікчемнілий — ЗНІКЧЕ́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знікче́мніти; // У знач. прикм. Бачу я, що боротись із отим старим, знікчемнілим, але ж ворожим означає настирливо будувати нове (Ле, В снопі.., 1960, 164). Словник української мови в 11 томах
  3. знікчемнілий — Знікчемнілий, -а, -е Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ. Словник української мови Грінченка