знімати
зніма́ти
і рідко ізнімати, -аю, -аєш, недок., зняти, зніму, знімеш і рідко ізняти, ізніму, ізнімеш, док., перех.
1》 Діставати, брати зверху або з поверхні чого-небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін.
|| Прибирати, видаляти що-небудь з якоїсь поверхні, звільняти від чогось. Знімати з поїзда.
2》 Скидати з себе чи з кого-, чого-небудь щось надіте, пов'язане і т. ін.
|| Грабуючи, віднімаючи, відбирати що-небудь надіте.
Знімати шапку (капелюх і т. ін.) — а) вітаючися з ким-небудь, скидати головний убір; б) (перед ким і без додатка) скидаючи головний убір, виражати свою повагу до кого-небудь, складати шану комусь.
3》 Зрізуючи, зрубуючи, спилюючи і т. ін., видаляти з поверхні те, що покриває її або становить верхній шар чого-небудь.
|| Збирати після достигання (хліб, плоди, овочі).
|| Скошувати, зжинати і т. ін.
Знімати голову кому — суворо карати кого-небудь.
4》 Одержувати, обліковувати наслідки якого-небудь виробничого процесу, реєструвати показання вимірювальних приладів і т. ін.
5》 Усувати, збивати (пострілом, ударом і т. ін.).
6》 Відводити, відкликати звідки-небудь, переводити в інше місце.
7》 Звільняти, усувати (з посади).
8》 Відмовлятися від чого-небудь, раніше запропонованого, сказаного і т. ін.
Знімати з обліку кого — виводити кого-небудь із складу певної організації.
9》 Припиняти дію, вияв чого-небудь, скасовувати щось.
|| Звільняти кого-небудь від чогось (перев. від того, що турбує, непокоїть). Знімати полуду з очей.
10》 Піднімаючи, пересувати, переміщати кого-, що-небудь у вище положення.
|| рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги і т. ін.
11》 Підводити, підносити (руки, голову і т. ін.).
|| Піднімаючи, підносячи що-небудь, вирізнятися, височіти на тлі чогось.
12》 у сполуч. з абстр. ім. Починати, провадити дію, виражену цим іменником.
|| Заводити, затівати (розмову, бесіду, мову, річ і т. ін.).
|| Збуджувати, викликати (думки, почуття і т. ін.).
|| Висувати, пропонувати (для рішення, виконання, розгляду і т. ін.).
13》 Точно відтворюючи, копіюючи, переносити на щось розміри, форму і т. ін. чого-небудь.
14》 розм. Те саме, що фотографувати.
15》 розм. Брати за плату у тимчасове користування; наймати.
16》 карт. Перекладати верхню частину стасованих карт униз перед роздаванням їх гравцям.
17》 рідко. Проймати, охоплювати (про почуття і т. ін.).
Знімати допит з кого — допитувати.
Значення в інших словниках
- знімати — зніма́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- знімати — ЗНІМАТИ, ЗДІЙМАТИ, (з цвяха) брати; (одяг) скидати, (силою) здирати; (з потяга) зсаджувати; (куряву) збивати; (ґвалт) зчиняти; тлк. ЗДІЙМАТИ, (руку) підводити, підносити; тлк. Словник синонімів Караванського
- знімати — див. увільняти Словник синонімів Вусика
- знімати — (кого?), -аю, -аєш, недок., зняти, зніму, знімеш, док. Знаходити дівчину на одну ніч. Не проблема зняти дівчину, трахнути її. Питання, як знайти кохану? Словник сучасного українського сленгу
- знімати — (-аю, -аєш) недок. 1. кого; мол., жрм. Схиляти когось до статевого контакту. Влітку вони познайомилися на півдні, де разом засмагали на пляжі та "знімали" дівчат (СМ, 23.02.2001). БСРЖ, 550; ПСУМС, 29. 2. муз. Розшифровувати на слух партії окремих інструментів. ПСУМС, 29. Словник жарґонної лексики української мови
- знімати — здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Фразеологічний словник української мови
- знімати — ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИ розм., ДОСТЯГА́ТИ заст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти (достягти́), зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Словник синонімів української мови
- знімати — Зніма́ти, -ма́ю, -ма́єш; краще вживати здійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знімати — ЗНІМА́ТИ і рідко ІЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗНЯ́ТИ, зніму́, зні́меш і рідко ІЗНЯ́ТИ, ізніму́, ізні́меш, док., перех. 1. Діставати, брати зверху або з поверхні чого-небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- знімати — Зніма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Макс. (1849). 103. Словник української мови Грінченка