1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зовучий

зову́чий

-а, -е, поет., рідко.

Стос. до зову.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зовучий — ЗОВУ́ЧИЙ, а, е, поет., рідко. Стос. до зову. — За віру, молодці! За віру і народ! — пролунав зовучий поклик (Кач., II, 1958, 440); — Натура його [моря] зрадлива, зовуча й сувора (Ю. Янов., II, 1958, 41). Словник української мови в 11 томах