золотаво

золота́во

Присл. до золотавий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотаво — золота́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. золотаво — ЗОЛОТА́ВО. Присл. до золота́вий. Світло лампи падало на Наталині руки, і вони освічувались золотаво (О. Тесленко); Емілія відложила лютню і .. пригубила келих. Вуста її, змочені трунком, засвітилися золотаво (Ю. Винничук); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах