зольник

I з`ольник-а, ч., арх.

Особливий тип археологічних пам'яток у вигляді курганоподібних насипів.

II зольн`ик-а, ч., тех.

Нижня частина топки, що міститься під колосниковою решіткою; піддувало.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зольник — зо́льник іменник чоловічого роду курган арх. зольни́к іменник чоловічого роду нижня частина топки Орфографічний словник української мови
  2. зольник — Попільня, попільниця Словник чужослів Павло Штепа
  3. зольник — ПІДДУВА́ЛО (нижня частина топки, через яку проходить повітря), ЗОЛЬНИ́К техн. В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
  4. зольник — ЗО́ЛЬНИК, а, ч., арх. Особливий тип археологічних пам’яток у вигляді курганоподібних насипів. На деяких городищах є зольні горби, так звані зольники, які містять у собі культурні залишки і кістки тварин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 180). Словник української мови в 11 томах