1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зомлівати

зомліва́ти

зімлівати, -аю, -аєш, недок., зомліти і рідко зімліти, -ію, -ієш, док.

1》 Втрачати свідомість; непритомніти.

2》 Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціпеніти.

|| Нити, завмирати (про серце, душу).

3》 Ставати нечутливим через порушення кровообігу; терпнути (про частини тіла).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зомлівати — зомліва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зомлівати — Умлівати, непритомніти, тратити пам'ять; (недовго) завмирати, ціпеніти; (- частини тіла) терпнути. Словник синонімів Караванського
  3. зомлівати — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. зомлівати — Зомліва́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зомлівати — ЗОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗОМЛІ́ТИ і рідко ЗІМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втрачати свідомість; непритомніти. Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла,— бачу — зомліває (Вовчок, І, 1955, 224); Чула [Орися], що її обхоплює щось чорне... Словник української мови в 11 томах