1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зомлілий

зомлі́лий

рідко зімлілий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти.

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. зомлілий, зімлілий, -лого, ч.; зомліла, зімліла, -лої, ж. Про непритомну людину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зомлілий — зомлі́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зомлілий — НЕПРИТО́МНИЙ (який утратив свідомість), ЗНЕПРИТО́МНІЛИЙ, БЕЗТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм.; ЗОМЛІ́ЛИЙ (ЗІМЛІ́ЛИЙ), ОБМЕ́РЛИЙ (який зомлів). Катря смикнула двері й, зойкнувши, кинулась у хату до Орисі, що непритомна лежала на долівці (А. Словник синонімів української мови
  3. зомлілий — Зомлі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зомлілий — ЗОМЛІ́ЛИЙ, рідко ЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зомлі́ти, зімлі́ти; // У знач. прикм. І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину. І прийняли її там сестри милосердні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. зомлілий — Зомлілий, -а, -е Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. І. 158. Словник української мови Грінченка