зотлівати
зотліва́ти
і рідше зітлівати, -аю, -аєш, недок., зотліти і рідше зітліти, -ію, -ієш, док.
1》 перев. 3 ос.Руйнуватися, розпадатися від тривалого використання, лежання і т. ін.
|| Поступово розкладатися, гнити.
2》 перев. 3 ос. Тліючи, згоряти до кінця, перетворюватися на попіл.
3》 перен. Не знаходячи вияву, поступово зникати (про почуття).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зотлівати — зотліва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зотлівати — Перетлівати, гнити; П. згоряти, перегоряти, нищитися, зникати. Словник синонімів Караванського
- зотлівати — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови
- зотлівати — ЗОТЛІВА́ТИ і рідше ЗІТЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗОТЛІ́ТИ і рідше ЗІТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. перев. 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від тривалого використання, лежання і т. ін. — Юхимові так треба хоч би сорочку білу. Словник української мови в 11 томах