1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зрив

-у, ч.

1》 Дія за знач. зривати 5), 6) і зриватися 2), 6). Зрив нарізки.

2》 Невдача, провал у здійсненні якоїсь справи, задуму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрив — зрив іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зрив — зрив I.повстання, бунт (м, ср, ст): Вони обговорили плян оснувати товариство під назвою “Кружок українських дівчат”, що його ціллю мала бути самоосвіта й підготовка до громадської праці. Приєднати членів до молодого товариства було легко й подекуди важко. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. зрив — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
  4. зрив — ЗРИВ, у, ч. 1. Дія за знач. зрива́ти 5, 6 і зрива́тися 2, 6. Подія із зривом зборів була така несподівана і така прикра, що кожний із них почував свою провину і ніхто не зважувався заговорити з головою сільради (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах