1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зроджувати

зро́джувати

-ую, -уєш, недок., зродити, зроджу, зродиш, док.

1》 тільки док., перех. Те саме, що народити.

2》 перех., перен. Бути причиною появи чого-небудь; створювати щось.

|| Викликати в кого-небудь якесь почуття.

3》 тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зроджувати — зро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зроджувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  3. зроджувати — ЗРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРОДИ́ТИ, зроджу́, зро́диш, док. 1. тільки док., перех. Те саме, що народи́ти. Зродила я дівчатко, Наталочкою звали (Барв., Опов.., 1902, 97); Це найвища честь для матері. Словник української мови в 11 томах