зселити

зсели́ти

див. зселяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зселити — зсели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зселити — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І. Словник синонімів української мови
  3. зселити — ЗСЕЛИ́ТИ див. зселя́ти. Словник української мови в 11 томах