зселити
зсели́ти
див. зселяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зселити — зсели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зселити — ВИСЕЛЯ́ТИ (примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання — житло, населений пункт, місцевість), ЗСЕЛЯ́ТИ розм. рідко, ВИДВОРЯ́ТИ заст. — Док.: ви́селити, зсели́ти, ви́дворити. Постановив (о. Артемій) виселити Коцюбенка з села (І. Словник синонімів української мови
- зселити — ЗСЕЛИ́ТИ див. зселя́ти. Словник української мови в 11 томах