зубрій

зубрі́й

-я, ч., розм.

Той, хто зубрить, завчає усе механічно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубрій — зубрі́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. зубрій — ЗУБРІ́Й, я́, ч., розм. Той, хто зубрить, завчає усе механічно. — А ти знаєш? Знаєш? Труби вже свої тексти. Зубрій ( Вас., II, 1959, 556). Словник української мови в 11 томах