1. Словник української мови в 11 томах

зубрій

ЗУБРІ́Й, я́, ч., розм. Той, хто зубрить, завчає усе механічно.

— А ти знаєш? Знаєш? Труби вже свої тексти. Зубрій ( Вас., II, 1959, 556).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубрій — зубрі́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. зубрій — -я, ч., розм. Той, хто зубрить, завчає усе механічно. Великий тлумачний словник сучасної мови