зумисна
зуми́сна
присл., діал.
Навмисне.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зумисна — зуми́сна прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- зумисна — ЗУМИ́СНА, присл., рідко. Те саме, що зуми́сно. Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї] (І. Франко); Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись (І. Білик). Словник української мови у 20 томах