зумисна

зуми́сна

присл., діал.

Навмисне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зумисна — зуми́сна прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зумисна — ЗУМИ́СНА, присл., рідко. Те саме, що зуми́сно. Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї] (І. Франко); Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись (І. Білик). Словник української мови у 20 томах