зумисна
ЗУМИ́СНА, присл., рідко.
Те саме, що зуми́сно.
Щось мов зумисна шептало їй, що Іван брехав, що забуває про ню [неї] (І. Франко);
Обложивши Іскоростень, він зумисна відмовився брати його мечем, давши деревлянам донесхочу наголодуватись (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me