зурочений

зуро́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зурочити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зурочений — зуро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зурочений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
  3. зурочений — ЗУРО́ЧЕНИЙ, а, е, етн. Дієпр. пас. до зуро́чити. “Обприщило чоловіка, горлав, аж до Бога чути, насилу преставився; може, й Андрій зурочений?” (Є. Пашковський); Зурочена заздрісною сусідкою, худоба припинила давати молоко (із журн.); // зуро́чено, безос. Словник української мови у 20 томах
  4. зурочений — Зуро́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)