зурочений
зуро́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зурочити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зурочений — зуро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зурочений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- зурочений — ЗУРО́ЧЕНИЙ, а, е, етн. Дієпр. пас. до зуро́чити. “Обприщило чоловіка, горлав, аж до Бога чути, насилу преставився; може, й Андрій зурочений?” (Є. Пашковський); Зурочена заздрісною сусідкою, худоба припинила давати молоко (із журн.); // зуро́чено, безос. Словник української мови у 20 томах
- зурочений — Зуро́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)